Під час Міжнародної антикорупційної конференції у Вашингтоні відбулася дискусія щодо конфіскації російських активів для відбудови України. Спікери обговорювали наявні варіанти повернення активів, які зараз "заморожені" санкціями. Учасники дискусії також намагалися визначити нові інструменти, які країни могли б запровадити для конфіскації російських активів, щоб процес був швидшим і ефективнішим.
Учасники:
Модератор: Гретта Феннер, керуючий директор Базельського інституту управління
Катерина Риженко, заступник виконавчого директора з юридичних питань, Transparency International Україна, поділилася ключовими тезами обговорення:
Повномасштабне вторгнення дало імпульс у напрямку повернення активів Україною. У Генеральній прокуратурі була створена спеціалізована робоча група із заморожування та конфіскації російських активів; тепер її повноваження розширено, щоб охоплювати активи, пов’язані з санкціями. Поправка до законодавства розширила коло злочинів, за якими може бути конфісковано майно. Крім того, встановлено нову адміністративну процедуру, яка дозволяє конфіскувати активи, пов’язані з російською агресією та санкціями; п'ять справ уже у провадженні. Цей новий імпульс є значним, враховуючи повільний прогрес у попередніх зусиллях України щодо повернення вкрадених активів.
Хоча санкції, накладені на російських фізичних осіб і компанії, а також на російську державу, є безпрецедентними за кількістю та масштабом, вони є тимчасовими та не каральними. Це означає, що вони не є правовою підставою для конфіскації. Конфіскація зазвичай потребує кримінального засудження або вироку на підставі закону про конфіскацію без судимості чи нез’ясованого багатства/незаконного збагачення.
Зусилля, спрямовані на цільові активи олігархів, мають поширюватися за межі самих активів – яхт, літаків, банківських рахунків тощо – до навколишньої інфраструктури, від постачальників послуг до так званих поплічників. Ці зусилля можуть і вже спонукали окремих осіб і компанії активно викривати активи, які підпадають під санкції, які в іншому випадку могли бути пропущені.
Міжнародні зусилля із завчасного виявлення російських активів несуть в собі більше за тиск на політичний істеблішмент росії. Це також потужний сигнал, який підтверджує політичну відданість міжнародних партнерів України припинити фінансування російської військової машини та підтримати громадян України у захисті їхньої суверенної держави. Якщо згодом заморожені активи можуть бути конфісковані, ці кошти потенційно можуть мати значну користь у відбудові та відновленні України.
Міжнародне співробітництво між Україною та іншими державами щодо повернення активів значно посилилося, зокрема в ЄС та США. Допомогло створення спеціальних робочих груп. Серед міжнародних партнерів спостерігається відкритість для вивчення всіх можливих шляхів визнання подвійного кримінального правопорушення, у тому числі відповідно до законів про конфіскацію майна на підставі цивільних вироків та інших подібних законів, які є ефективними, але ще не широко використовуються.
Кримінальні покарання за спробу ухилення від санкцій можуть стати потужним варіантом для конфіскації принаймні частини активів, які зараз заморожені. Рішенням Європейської Ради від 28 листопада 2022 року порушення санкцій додане до списку загальноєвропейських злочинів. Застосування категорії “загальноєвропейського злочину” допомагає мобілізувати органи влади за всіма напрямками, від агентств з повернення активів до підрозділів фінансової розвідки.
Приватні активи, корпоративні активи та суверенні активи потребують різних механізмів арешту, конфіскації та розпорядження. Суверенні російські активи, які були заморожені, потенційно можуть бути розміщені на ескроу-рахунках або трастовому фонді, щоб їх повернули лише за наявності мирної угоди та як частину обов’язкової угоди про відшкодування. Для приватних і корпоративних активів потрібно буде застосувати інші механізми.
Механізм компенсації полегшить використання конфіскованих приватних або корпоративних активів для фінансування реконструкції та відновлення України. Такий механізм необхідно розробити шляхом тісної співпраці з українською владою та громадянським суспільством, щоб забезпечити його відповідність підходу до компенсацій, розробленому Міністерством юстиції України та відповідною резолюцією Генеральної Асамблеї.
Громадянське суспільство України відіграє важливу роль у забезпеченні експертизи та нагляді протягом усього процесу. Наприклад, представники громадянського суспільства постійно спілкувалися з робочою групою ЄС, і, як зазначив Антон Кориневич: «З точки зору українського уряду, співпраця з громадянським суспільством є надзвичайно важливою у всіх сферах, пов’язаних із підзвітністю».
Зусилля щодо конфіскації активів мають бути збалансованими з повагою до належної процедури та верховенства права. Амбіції, креативність і розширення наявних практик — це справді важливо. Однак надмірний тиск може зашкодити Україні більше, ніж допомогти, і підірвати ті самі принципи, за які так довго боролися прихильники боротьби з корупцією в демократичному світі. Українське громадянське суспільство може допомогти зосередитися на механізмах повернення активів, але ці механізми мають працювати на практиці та поважати верховенство права, за збереження якого триває боротьба.
.svg)
.svg){kind=icon}
.svg)