Будівельний сектор відіграє ключову роль у відбудові України. Від того, які стандарти та правила застосовуються до будівельної продукції, залежить безпека споруд, масштаби відходів і здатність виробників виходити на ринок ЄС. 

‍

За оцінками KSE, у 2024 році було пошкоджено чи зруйновано понад 236 тисяч житлових будівель, а Світовий банк фіксує втрати близько 13% житлового фонду країни. Це формує безпрецедентний попит на матеріали й послуги та підвищує значення регуляторної політики у сфері будівництва.

‍

Минулого року Європейський Союз ухвалив новий Регламент (EU) 2024/3110 (CPR/2024), який замінює попередній CPR/2011. Він робить обов’язковими цифрові паспорти матеріалів, декларування екологічних характеристик (включаючи вуглецевий слід) та створює прозорий механізм для повторного використання ресурсів. Це означає, що сучасні стандарти та вимоги до стійкості стають нормою для всього будівельного сектору ЄС.

‍

«Імплементація CPR/2024 – це не лише відповідь на вимоги ЄС, а практичний крок для інтеграції українських виробників у європейський ринок будматеріалів. Вона створює умови для модернізації виробництва та підвищує конкурентоспроможність українських компаній», – зазначає CEO ReThink, Роман Пучко.

‍

ReThink опублікував порівняльний аналіз нового Регламенту ЄС CPR/2024 та його наслідків для України. Документ пояснює, як зміни в європейському законодавстві вплинуть на процес відбудови, висвітлює прогалини у чинному українському законодавстві та пропонує конкретні рекомендації для його адаптації.

‍

«CPR/2011 уже був гармонізований із українським законодавством, і тепер природнім наступним кроком є адаптація до вимог CPR/2024», – наголошує керівниця проєктів ReThink Наталія Фадєєва.

‍

Ключові зміни у CPR/2024 у порівнянні з CPR/2011:

‍

 • Цифровий паспорт продукції

Кожен виріб матиме власний цифровий паспорт із даними про склад, екологічний слід і ремонтопридатність. Ця інформація зберігатиметься та буде доступною щонайменше 25 років, що дозволить виробникам, архітекторам і споживачам швидко перевіряти характеристики продукції та приймати обґрунтовані рішення.

‍

 • Прозорість і простежуваність

Передбачається створення єдиної електронної бази декларацій, що доповнюється QR-кодами на продукції. Це спрощує пошук документів, дозволяє відстежувати походження компонентів і легко інтегрується з цифровими 3D моделями будівель.

‍

 • Обов’язкові екологічні характеристики

Виробники повинні декларувати екологічні показники своєї продукції – від впливу на клімат і рівня викидів CO₂ до можливостей повторного використання чи переробки.

Важливо, що ці показники тепер оцінюються протягом усього життєвого циклу продукту (LCA), що дає змогу визначати екологічну стійкість матеріалів на кожному етапі - від виробництва до утилізації.

‍

 • Сприяння круговому дизайну

Нові правила вимагають забезпечення ремонтопридатності продукції та наявності запасних частин протягом щонайменше 10 років після випуску. Це подовжує життєвий цикл матеріалів і зменшує обсяги відходів.

‍

Чому це важливо для України

‍

Оновлення національного законодавства має стати спільним пріоритетом держави та професійної спільноти. Від швидкості цих змін залежить, за якими правилами відбуватиметься відбудова країни та чи зможуть українські виробники безперешкодно виходити на ринок ЄС.

‍

Інтеграція цифрових паспортів і QR-кодів для кожного виробу забезпечить прозорість і ресурсоощадність відбудови, а також створить умови для повторного використання матеріалів і розвитку кругової економіки.

‍

«Зволікання з переходом створює ризик нетарифних торговельних бар’єрів, а також загрозу того, що масштабна відбудова відбуватиметься за застарілими стандартами», — наголошують у ReThink.

‍

Детальний порівняльний аналіз  CPR/2011 і CPR/2024 та рекомендації для вдосконалення законодавства

України доступний на платформі ПОВТОРНО за посиланням.

‍

Цей порівняльний аналіз Regulation (EU) 305/201 та Regulation (EU) 2024/3110 підготовлений експертами ReThink за підтримки Transparency International Ukraine.